Розглянуто коло проблем морегосподарства України, зокрема, транспортного комплексу з перспективами виходу його з кризи, промислового флоту з шляхами збільшення виробництва рибопродукції, науково-дослідного флоту з визначенням його оптимального складу. Наведено дані про мінерально-сировинні та енергетичні ресурси України. Окрему увагу приділено захисту державних інтересів країни у Світовому океані поза зоною юрисдикції.

Запропоновано концепцію системного підходу до оптимізації розвитку технічного оснащення навігаційно-гідрографічного забезпечення безпеки мореплавання. Для реалізації запропонованої системи моделей використовуються алгоритми, які базуються на ідеї методу послідовного аналізу варіантів.

Розглянуто стан морського господарства України. Подано обгрунтовану класифікацію морегосподарських структур, із порівняльним аналізом вантажопотоків та висвітлено діяльність науково-дослідного флоту. Розкрито проблеми структуризації морегосподарського комплексу країни із залученням Кодексу торгового мореплавства України для пошуку оптимального варіанту структурної організації.

Проаналізовано основні напрямки морських та океанологічних досліджень, їх організаційне і загальне забезпечення. Розглянуто національні морські комплексні експедиції та їх значення для України. Досліджено практику роботи науково-дослідних суден у водах Світового океану, виключно економічної зони, у прилеглій зоні і територіальному морі та внутрішніх морських водах.

Розглянуто наукову базу розвитку системи і технологій навігаційного, картографічного та гідрографічного забезпечення мореплавства. Висвітлено стан та перспективи виробництва морських карт, наявність потужної поліграфічної бази.

Розглядаються процеси, що відбувалися в період становлення державності незалежної України у морегосподарських структурах країни. Автор дає оцінку потенціалу морегосподарського комплексу України і викладає своє бачення виходу морського господарства держави з кризової ситуації. Особливу увагу приділено концепції морської політики України, економіці, питанням розвитку морегосподарського комплексу держави, сучасним технологіям управління ними, а також шляхам створення єдиної національної системи навігаційно-гідрографічної безпеки мореплавства.

Розроблено методологічні підходи щодо створення єдиної національної системи навігаційно-гідрографічного забезпечення мореплавання та методику використання результатів комплексних океанографічних досліджень для цілей навігаційно-гідрографічного забезпечення мореплавання у транспортних коридорах та рекомендованими судноплавними шляхами Азово-Чорноморського басейну та інших районів Світового океану. На підставі вивчення найбільш небезпечних чинників кожного конкретного географічного району вперше здійснено ранжування океанографічних факторів. Сформульовано основні положення концепції морської політики України, які включають розробку Національної програми досліджень та використання ресурсів Азово-Чорноморського басейну, інших районів Світового океану як наукової та організаційної основи державної стратегії у сфері морегосподарської діяльності та морського природокористування в Україні.

Досліджено вплив державної морської політики України на імплементацію норм міжнародного морського права в національну правову систему на прикладі безпеки торговельного мореплавства. Визначено форми взаємодії міжнародного морського права, державної морської політики. Удосконалено визначення державної морської політики, розкрито її об'єкт і предмет, міжнародно-правову основу. Проаналізовано правовий, організаційний елементи механізму національної імплементації міжнародного морського права, систематизовано міжнародно-правові документи у сфері безпеки торговельного мореплавства, визначено юридичну силу резолюцій ІМО.

Проаналізовано рекомендації Міжнародної морської організації щодо добровільної самооцінки діяльності держави прапора. Описано процедуру проведення самооцінки, розглянуто перспективи її використання з метою забезпечення виконання Україною міжнародних зобов'язань у сфері торговельного мореплавства.

Досліджено значення державної морської політики в імплементації міжнародного морського права у сфері безпеки торговельного мореплавства. Проаналізовано форми взаємодії міжнародного морського права та державної морської політики як систем регулювання суспільних відносин. Подано авторське визначення державної морської політики, розкрито її об'єкт і предмет, міжнародно-правову основу. Доведено, що державна морська політика є одним з засобів імплементації норм міжнародного права. Її роль розкривається через здатність концептуально визначати і реалізовувати національні інтереси та пріоритетні напрями розвитку держави як учасника міжнародного співробітництва, зокрема в сфері користування просторами та ресурсами Світового океану, сприяючи з цією метою підвищенню ефективності імплементації норм міжнародного морського права. Досліджено державну морську політику у виконанні міжнародних зобов'язань України та підготовці пропозиції щодо їх удосконалення. Проаналізовано правовий і організаційний елементи механізму національної імплементації міжнародного морського права, виявлено ряд недоліків в їх роботі, а також запропоновано варіанти їх усунення. Систематизовано міжнародно-правові документи у сфері безпеки торговельного мореплавства та визначено юридичну силу резолюцій Міжнародної морської організації (ІМО). Досліджено виконання Україною міжнародних зобов'язань у сфері безпеки торговельного мореплавства, надано обгрунтовані пропозиції щодо удосконалення механізму імплементації міжнародних стандартів у сфері безпеки торговельного мореплавства відповідно до рекомендацій ІМО.

Розкрито особливості міжнародно-правової регламентації мореплавства науково-дослідних суден під час забезпечення океанологічних досліджень. Розглянуто класифікацію науково-дослідних суден, визначення їх правового статусу та режиму діяльності. Подано результати міжнародно-правового аналізу виконання вимог універсальних міжнародних багатосторонніх договорів у сфері організації та проведення морських експедиційних досліджень на національному рівні держав Азово-Чорноморського басейну. Проаналізовано стан реалізації в Україні деяких норм міжнародного морського права в галузі безпеки торговельного мореплавства. Увагу приділено національним нормативно-правовим актам, регламентуючим проведення морських експедиційних досліджень в інтересах військового мореплавства. Викладено концепт відродження українського науково-дослідного флоту.

Обгрунтовано використання аерокосмічного моніторингу чорноморського шельфу прибережної зони України як методології подвійного призначення: для пошуку покладів вуглеводнів та для охорони прибережної зони. Досліджено процеси на межі поділу вода-атмосфера, які необхідно враховувати при виявленні температурних аномалій природного і техногенного походження на основі дистанційної реєстрації зміни температури приповерхневого шару води. Запропоновано використання дешифрування космічних знімків для визначення температурних аномалій як додаткової інформативної ознаки наявності покладів вуглеводнів чи аномалій техногенного походження, пов'язаних з рухомими об'єктами у водному середовищі. На моделі збурювання гідродинамічних процесів за допомогою обчислення значення ентропії визначено структурно-текстурні параметри температурних аномалій.

Розглянуто можливість застосування деяких критеріїв і керівних принципів Міжурядової океанографічної комісії (МОК) ЮНЕСКО з передачі морської технології з метою обміну сучасними морськими технологіями, що використовуються під час проведення наукових досліджень Чорного моря, на основі норм міжнародних конвенцій, резолюцій, документів Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй і МОК ЮНЕСКО. Висвітлено результати Науково-практичного семінару "Міжнародне співробітництво в галузі морських наукових досліджень - важливий фактор здійснення розвитку чорноморських регіональних проектів Міжурядової океанографічної комісії ЮНЕСКО та Європейського Союзу", який відбувся в жовтні 2017 р. в м. Київ.

В соответствии с положениями Соглашения о научно-техническом сотрудничестве между Государственным учреждением "Госгидрография" Министерства инфраструктуры Украины и Государственным учреждением "Научный гидрофизический центр НАН Украины" в 2018 г. проведены три совместные комплексные научно-исследовательские экспедиции: речная экспедиция "Днепр-2018" в акватории Каневского водохранилища р. Днепр, морская экспедиция "Черное море-2018" (акватория северо-западной части Черного моря), речная экспедиция "Дунай-2018" (акватории устья Быстрое, Очаковского устья и Соломонова рукава дельты Дуная). Цель исследований - океанографическое и гидрографическое изучение морских и речных акваторий для повышения эффективности навигационно-гидрографического обеспечения безопасности судоходства и создания совместного банка океанографических данных Национальной академии наук Украины, Министерства инфраструктуры Украины и Морской администрации. С помощью современных высокоэффективных приборов измерены скорости течений, горизонтальные поля и вертикальное распределение температуры, солености воды, растворенного в ней кислорода и водородный показатель упомянутых районов акваторий. В результате комплексного дистанционного гидроакустического изучения рельефа дна и донных отложений по площади и разрешению по характеристикам отраженных сигналов изучены гидрофизические и геофизические параметры (геоакустические характеристики и литологические типы донных отложений, обратная и объемная реверберация водной толщи) обследованных районов акваторий. Выполнена съемка рельефа дна, в том числе на навигационном фарватере, а также на отдельных опасных для навигации объектах. Получены эмпирические данные для их применения на практике и дальнейших теоретических обобщений в области гидрографии и океанографии. Данные переданы в банк океанографических данных.

Досліджено задачу пошуку малорозмірних замулених протяжних об'єктів із використанням гідроакустичних засобів огляду дна. Цілі виявлення моделювались імпедансними та пружними циліндричними тілами в імпедансному напівпросторі неконсолідованих донних відкладів. Рішення прямої задачі гідроакустики дозволяє на основі розрахованих амплітуд ехо-сигналів оцінювати реальні можливості виявлення замулених протяжних об'єктів із наперед заданими властивостями, а також визначати необхідні для виявлення характеристики гідроакустичної апаратури. Експериментально підтверджено виявлення циліндричних об'єктів.

Наведено систематизовані матеріали, що відображають сучасне науково-організаційне та нормативно-правове забезпечення морських наукових досліджень. Запропоновано аналітичний огляд основних положень видання Організації Об'єднаних Націй ''Marine Scientific Research. A revised guide to the implementation of the relevant provisions of the United Nations Convention on the Law of the Sea'' та короткий довідник термінів і визначень основних понять у сфері морських наукових досліджень.

Прикладные океанографические и гидрографические исследования состояния морской среды особенно актуальны в связи с разработкой информационных технологий моделирования и прогнозирования состояния окружающей среды и изменений климата для усиления защищенности человечества от связанных с океаном угроз и для безопасности деятельности в море и прибрежной зоне. Цель исследований - формирование гидрографического фрагмента банка океанографических данных (БОД) на основе результатов экспедиционных научных исследований морской и речной среды. Во время проведения комплексных океанографических экспедиций были отработаны усовершенствованные методология и организация выполнения совместных морских и речных исследований с использованием специализированных судов государственного учреждения (ГУ) "Госгидрография", а также научного оборудования и технических средств изучения водной среды ГУ "Научный гидрофизический центр Национальной академии наук Украины". Одна из основных составляющих разработанной технологии - созданный и модернизированный мобильный гидроакустический комплекс, который устанавливался на судах для обеспечения экспедиционных исследований. Разработанная методика дистанционной профильной геоакустической съемки морского (речного) дна позволяет получать информацию о беспрерывных профилях слоев донных отложений, а на основе анализа акустических трасс - информацию о геоакустических свойствах этих слоев. Для обработки информации гидроакустического комплекса с целью получения геоакустических параметров морского и речного дна разработаны современный математический аппарат и программное обеспечение. Океанографические исследования показали целесообразность использования материалов, полученных в результате дистанционного спутникового зондирования морских акваторий в режиме online, для более детального анализа экспедиционных океанографических данных. В процессе трех экспедиций собрана новая информация об океанографических параметрах для пополнения специализированных баз данных гидрографического фрагмента БОД. Научная новизна экспедиционных результатов состоит в получении новых океанографических данных, собранных при выполнении указанных прикладных научных исследований и зафиксированных на носителях информации, а также в усовершенствовании технологий сбора океанологических данных для формирования гидрографического фрагмента БОД с целью дальнейших теоретических обобщений в океанографии. Результаты экспедиционных исследований будут применяться для корректуры морских и речных навигационных карт с учетом фактического океанографического состояния аномальных участков исследованых акваторий и пополнения специализированных баз данных гидрографического фрагмента БОД.

Розглянуто покрокове розгортання робіт зі створення національної інфраструктури геопросторових даних у межах цифрового розвитку України, мета якої - забезпечення відкритого доступу до даних, зокрема даних і знань наукових досліджень і спостережень; а також долучення національної океанографічної наукової спільноти до глобальної мережі "великих даних", подальша комерціалізація результатів наукових досліджень, створення інновацій, цифрових продуктів і послуг. Однією зі складових національної цифрової інфраструктури геопросторових даних передбачувано стане цифрова індустрія океанографічних геопросторових даних. Вона насамперед охопить галузь океанографії з огляду на масштабність і складність гідрофізичних процесів у Світовому океані, різновекторний вплив і використання даних для сталого розвитку та ведення господарської діяльності; концептуально осучаснить виробництво даних і розпоряджання ними. Подано аналіз чинного Закону про національну інфраструктуру геопросторових даних стосовно пунктів, виконання яких мають забезпечити держателі океанографічних даних. Оскільки, відповідно до Закону, національна інфраструктура геопросторових даних не охоплює весь масив океанографічних даних, який накопичено їх держателями, запропоновано заходи щодо підготовчого етапу для формування сучасної інфраструктури та цифрової індустрії океанографічних даних. Створення сучасної цифрової індустрії океанографічних даних потребує узгоджених зусиль і консолідованих дій держави, наукової спільноти, суб'єктів підприємницької діяльності та зацікавленого громадянського суспільства. Її створення забезпечить належний рівень участі та сформує позитивний імідж України у проголошеному Десятилітті (2021 - 2030) Організації Об'єднаних Націй, присвяченому науці про океан в інтересах сталого розвитку.

Увагу приділено розробці апаратурного комплексу та методики обробки гідроакустичної інформації з метою отримання геоакустичних параметрів донних відкладів морського та річкового дна, вивченню їх геоморфологічних і літологічних особливостей на прикладі окремих річкових і морських акваторій України. Зауважено, що результати дослідження дозволяють встановити закономірності осадконакопичення певних літологічних класів донних відкладів у вигляді регресійних зв'язків між геоакустичними параметрами донних відкладів, рельєфом дна, глибиною та пробами донних відкладів. Зазначено, що отримані дані будуть використані для коректури морських і річкових карт з урахуванням фактичного стану аномальних ділянок акваторії, для прогнозування корисних копалин, екологічного моніторингу, природоохоронних заходів та ін.

Розглянуто питання історії зародження та формування міжнародно-правових положень, які регламентують науково-дослідницьку діяльність у водах Світового океану. Проаналізовано сучасне міжнародне та національне законодавство у цій галузі. Особливу увагу приділено правовому статусу науково-дослідних суден. Наведено рекомендації щодо подальшого вдосконалення міжнародно-правової регламентації морських наукових досліджень.